ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ДЕВІАЦІЇ В РЕЛІГІЙНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА
Ключові слова:
девіантнатна поведінка, релігія, християнська церква, заповіді, гріх, гріховність, покарання, фанатизмАнотація
Тема девіантної поведінки в релігії залишається малодослідженою і є актуальною. У статті проаналізовано явища девіації в релігії, що виникли в процесі її становлення в суспільстві, а також релігійні догми та моральні настанови, що спонукають до порушення цих норм самою церквою і окремими вірянами. Запровадження християнства мало яскраво виражену девіантну основу в соціальному середовищі країн епохи Середньовіччя. І головною девіантною силою, як показує історія, виступала християнська церква, яка ні перед чим не зупинялася заради того, щоб поширити свій вплив на нові землі й нові країни. Поділ церков на Східну (православну) та Західну (католицьку) сприяв подальшому розвитку релігії, охопленню нових країн христия-нізацією, зростанню кількості людей, що прийняли християнство. Релігійна нетерпимість до людей інших віросповідань стала причиною виникнення релігійного фанатизму, що спонукала до девіантної поведінки, який був притаманний усьому періоду середньовіччя, проте, його прояви спостерігаються і в наш час як у християнстві, так і в ісламі, як і в деяких нових релігійних напрямках. Деякі масові девіації нині спонукаються не тільки самою церквою, а й політичними силами під прикриттям церков, особливо в міждержавних конфліктах. Домінування світових релігій у сучасному соціумі, одержавлення (зрощення політики з церквою) провокує надмірне переконання в істинності ідей, догматів і положень віровчень релігійної більшості та ігнорує інтереси представників інших релігій, що, у свою чергу, призводить до девіантної поведінки та крайнощів серед вірян.Посилання
Антологія християнства: хрестоматія з релігієзнавства та культурології / за заг. ред. Г. Лозко. – [2-ге вид. зі зм. і доп.]. – Тернопіль : Мандрівець, 2013. – 376 с.
Бас В. Кривава неділя 19 серпня 2007 / В. Бас // Антологія християнства. – Тернопіль, 2013. – С. 345–348.
Бенуа А. Как можно быть язичником / А. Бенуа. – М., 2004.
Васильев П. Грех [Електронний ресурс] / П. Васильев. – Режим доступу : http://gufo.me/content_seksenc/grex-41001.html.
Главные грехи [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://ru.wikipedia.org/wiki/%C3%EB%E0%E2% ED%FB%E5_ %E3%F0%E5%F5%E8.
Детская энциклопедия. Том 7. – Киев : Издательство «Радянська школа» Государственного комитета Совета Министров Украинской ССР по печати, 1964. – 661 с.
Дешнер К. Криминальная история христианства : в 4 кн. [Електронний ресурс] / К. Дешнер ; [пер. с нем. В. Хмары]. – Кн. 1. – M. : ТЕРРА, 1996. – 464 с. – Режим доступу : http://www.a-theism.com/2012/07/1-2.html.
Єленський В. Біле Братство як підручник соціології релігії / В. Єленський // Людина і світ. – № 5–6, 1996. – С. 23–27.
Лозко Г. Боги і народи: етносоціальний вимір / Г. Лозко. – Тернопіль : Мандрівець, 2015.
Мартін Лютер. Проект «Энциклопедия». Мудрый філософ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=2YxGM1YrHpg.
Нікейський собор [Електронний ресурс]. – Режим доступу : weblib.pp.ua›nikeyskiy-sobor-7952.html.
О девиантном поведении [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://allrefs.net/c1/2ktk8/.
Релігійна філософія [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pidruchniki.com/18060203/filosofiya/religiyna_filosofiya.
Самые скандальные папы в истории папства [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lady.tsn.ua/zvezdy/ sobytiya/samye-skandalnye-papy-v-istorii-papstva-296104.html.
Семь смертных грехов, или Сколько страстей могут нас погубить на самом деле [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://foma.ru/7-smertnyix-grexov-ili-skolko-strastej-mogut-nas-pogubit-na-samom-dele.html.
Словарь терминов [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.yaklass.ru/materiali?chtid=170&mode=cht.
Современная религиозная философия [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.0zd.ru/filosofiya/ sovremennaya_religioznaya_filosofiya.html.
Станислав Огрызков. Семь смертных грехов и десять заповедей [Електронний ресурс] / Станислав Огрызков. – Режим доступу : http://stanislaw.ru/rus/research/sintestament.asp.
Толковый словарь русского языка. Грех [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ozhegov.slovaronline.com/%D0%93/% D0%93%D0%A0/6069-GREH.
Шаян В. Біблія як ідеологія. Студія із ділянки порівняльного релігієзнавства / В. Шаян. – Лондон : Орден, 1970.
Шевченко В. Словник-довідник з релігієзнавства / В. Шевченко. – К., 2004. – C. 302.
Шпренгер Я. Молот Відьом / Я. Шпренгер, Г. Крамер // Антологія християнства. – С. 218–234.
Энциклопедический словарь. Грех [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://broukgauzefron.slovaronline.com/%D0%93/% D0%93%D0%A0/31719-GREH.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Наукові праці. Філософія» обов’язкове.